Ласкаво просимо до UActuality, вашого надійного джерела інформації про найновіші тенденції та технології в світі. Сьогодні ми розглянемо одну з найінноваційніших і найважливіших тем сучасності – блокчейн.
У цій статті ми розглянемо шкоду, яку російська федерація нанесла світовому природному середовищу, екологічні наслідки повномасштабної війни в Україні. Вплив цих дій на світову екосистему має далекосяжні наслідки, які потребують глибокого аналізу та обговорення.
Росія має застарілу ядерну інфраструктуру та довгу історію слабкого регулювання у сфері поводження з радіоактивними відходами. Це призвело до численних випадків витоків та забруднення навколишнього середовища. Найбільша екологічна катастрофа сталася у 1957 році на хімічному комбінаті "Маяк" в Челябінській області, коли вибух ядерного реактора призвів до масштабного радіоактивного забруднення.
Радянський Союз, а згодом і Росія, провели сотні ядерних випробувань, які мали катастрофічні наслідки для довкілля. Випробування на Семипалатинському ядерному полігоні в Казахстані призвели до радіоактивного забруднення величезних територій. Численні випадки раку, вроджених вад розвитку та генетичних мутацій зафіксовані серед місцевого населення.
Радіоактивні опади від атмосферних ядерних вибухів поширювалися по всьому світу, забруднюючи ґрунти, води та ланцюги харчування. Ці тривалі забруднення становлять загрозу для здоров'я людей і навколишнього середовища в глобальному масштабі[8]. Незважаючи на укладення Договору про всеосяжну заборону ядерних випробувань, Росія зволікала з його ратифікацією та виконанням зобов'язань.
Промисловість Росії, особливо вугільна та нафтова галузі, є значними джерелами викидів парникових газів. Вплив на глобальне потепління і, відповідно, на зміни кліматичних умов у різних регіонах світу, стає все більш відчутним (CSIS) (The Moscow Times).
Застаріла промислова інфраструктура в поєднанні з недостатнім екологічним регулюванням робить Росію одним із найбільших забруднювачів атмосфери у світі. У 2019 році викиди парникових газів в Росії склали близько 1,7 мільярда тонн, що становить 4,6% від глобальних викидів[2].
Зміна клімату призводить до того, що в Росії стають більш частими катастрофічні повені та спекотні періоди. Хоча загальна кількість опадів може залишитися незмінною, їхній розподіл стане більш непередбачуваним, з високою ймовірністю тривалих періодів сильних дощів і посух.
Цього року в Республіці Саха на північному сході Сибіру була рекордна посуха, яка в поєднанні з вищими за норму температурами посилила історичні лісові пожежі, що охопили весь регіон. Поки що ліси діють як природний поглинач вуглецю, абсорбуючи надлишок парникових газів, проте під час лісових пожеж вони швидко стають основним джерелом викидів парникових газів, оскільки горіння деревини призводить до викиду CO2 та шкідливих часток в атмосферу.
В останні роки в Росії спостерігаються дедалі потужніші лісові пожежі, більшість з яких торкнулися важкодоступних районів Сибіру та Далекого Сходу. Одна з лісових пожеж у Сибіру охопила лінію завдовжки 2000 кілометрів, що унеможливило боротьбу з вогнем.
Росія активно розвиває Арктичні території, що включає видобуток нафти та газу. Це призводить до екологічних змін у цьому чутливому регіоні, включаючи зменшення льодового покриву та збільшення ерозії берегів, що ставить під загрозу біорізноманіття та природні екосистеми.
Активна розробка природних ресурсів у Арктиці серйозно порушує крихкі екосистеми регіону. Видобуток нафти та газу призвів до забруднення вод Північного Льодовитого океану, танення вічної мерзлоти та зникнення середовищ існування арктичних тварин, таких як білі ведмеді та моржі.
Діяльність у сфері промислового розроблення, зокрема в Арктичних і лісових регіонах Росії, загрожує рідкісним та ендемічним видам. Зменшення природних середовищ існування, як тайга та тундра, впливає на популяції диких тварин і рослин, що може призвести до їх зникнення (CSIS).
Через неналежне екологічне регулювання та надмірну експлуатацію природних ресурсів в Росії спостерігається стрімке зменшення біорізноманіття. За останні 20 років популяції багатьох видів ссавців, птахів та риб скоротилися на 50-70%
Багато рідкісних та зникаючих видів в Росії перебувають під загрозою через незаконне полювання, торгівлю та руйнування середовищ існування. Особливо вразливими є такі види, як амурський тигр, далекосхідний леопард, калан та стерх.
Розуміння цих проблем вимагає глобальної уваги та міжнародної співпраці, оскільки екологічні наслідки діяльності Росії впливають на всю планету.
Повномасштабна війна Росії проти України завдала колосальної шкоди навколишньому природному середовищу. Бойові дії призвели до забруднення повітря, води та ґрунту, знищення лісів, рослинного та тваринного світу.
Підрив Каховської ГЕС є екологічною катастрофою світового масштабу. Зона впливу цієї трагедії охоплює щонайменше 5 тис. кв. км територій, які були затоплені чи осушені. За оцінками Міністерства захисту довкілля України, орієнтовні збитки довкіллю вже перевищують 55 млрд гривень.
Солоність Чорного моря поблизу Одеси вже втричі нижча за норму, що може призвести до незворотних змін в екосистемі та масової загибелі флори і фауни[3].
Експерти попереджають, що наслідки екологічної шкоди в Україні матимуть глобальний вплив на зміни клімату, погіршення якості атмосферного повітря, втрату біорізноманіття та санітарно-епідеміологічну ситуацію. Відновлення довкілля потребуватиме колосальних зусиль і ресурсів міжнародної спільноти.
Докази екологічних злочинів Росії продовжують фіксуватися, а наслідки катастрофи для нашого довкілля доведеться долати роками.
У зв'язку з глобальними екологічними викликами, важливо звернути увагу на згубний вплив Росії на довкілля через військові дії та індустріалізацію.
Це вимагає міжнародної уваги та координованих зусиль для запобігання подальшої шкоди і відновлення вже завданих збитків. Санкції та міжнародний тиск можуть сприяти більшій відповідальності та змінам у політиці Росії, зокрема, щодо екологічних норм і практик. Це, в свою чергу, може відіграти критичну роль у запобіганні подальшій екологічній шкоді та сприяти глобальній стабільності та сталому розвитку. Відповідальність і прозорість у реалізації екологічних проектів, а також міжнародна співпраця, можуть стати ключем до зміцнення глобальної екологічної безпеки.