Для того, щоб кращим образом рекомендувати ті чи інші рішення для людини дуже корисним буде спиратися на те, як людина приймає рішення. На даний момент в науці одним напрямок опису прийняття рішень, який здобув поширене використання як в практиці, так і як один з основних напрямків економічних досліджень є Поведінкова економіка. Цей напрямок розглядає прийняття рішення із урахуванням психологічних особливостей людини. Використання психологічних особливостей людини для пояснення того, як люди приймають рішення стало поширеним в науковому і практичному середовищі не так давно: починаючи з другої половини XX століття.
До цього прийняття рішення людиною розглядалося як раціональне. Тобто вважалося, що людина приймає найкращі для себе рішення, максимізуючи корисність. А для опису прийняття рішень використовувалися детерміновані математичні методи.
В цілому ідея раціонального вибору людини сформована засновником Економіки як науки Адамом Смітом. Він творив в 2-й половині XVIII століття. І на той час суб’єктами економічних відносин була відносно невелика частка популяції людей: монархи, аристократія, духовенство. Такі люди зазвичай проходили тривалу освіту, виховання, спеціалізовану підготовку і прийняття ними рішення в цілому можна було сприймати як раціональні.
Проте, з розвитком суспільства, кількість людей, що приймають рішення і мають інструменти впливу на події збільшилася. На сьогодні в розвинених країнах практично кожен дорослий член суспільства може впливати на загальні події (наприклад, писати коментарі). Збільшення долі суб’єктних людей в суспільстві проявило питання, що не всі люди приймають рішення абсолютно раціонально.
Проте, в XX столітті дослідники скорегували підходи щодо прийняття рішень запропонувавши теорію обмеженної раціональності. Автором даної теорії є Герберт Саймон, лауреат нобелівської премії з економіки 1978 року.
Він запропонував вважати вибір людини раціональним, але в межах обмежень раціональності, які виділив як увагу та інтелект.
Тобто людина приймає рішення раціонально, але чогось може не побачити, а щось не зрозуміти.
Лауреат нобелівської премії 2017 року Річард Талер разом з Крістін Джолс та Кас Сунт’єн в статті "Поведінковий підхід до права та економіки” додали до обмежень раціональності обмеження волі та обмеження егоїзму.
Також ще Саймон розглядав обмеження часу, адже на прийняття раціональних рішень потрібно витратити певний час. Проте обмеження часу це універсальне обмеження, яке є характеристикою рішення, а не суб’єкту прийняття рішень.
В сенсі - людина може бачити і розуміти, що потрібно для неї, але не мати волі для того, щоб це зробити, або ж не робити щось, що вигідно для неї особисто через те, що її егоїзм обмежений певними принципами (наприклад, не красти, не грабувати, тощо).
Отже, спираючись на теорію обмеженої раціональності ми можемо припустити, що люди приймають нераціональні рішення через те, що вони не бачать чогось, не розуміють, у них немає волі, або їх дії блокуються певними принципами.
Одне з завдань ЗМІ, що зацікавлені в розвитку суспільства є зменшення впливу обмежень раціональності на людей: орієнтація фокусу уваги приводять до того, що зменшується обмеження уваги; деталізація, пояснення важливих питань призводить до зменшення обмеження інтелекту; подання матеріалів так, щоб вони надихали або призиви до дій дають аудиторії зміни життєвих сил, що зменшують обмеженість їх волі; формування власної принципової позиції і поясненні її, а також обгрунтована оцінка дій різних акторів дозволяє зменшити вплив обмеження егоїзму.
Щодо подолання обмежень часу, то для цього добре підходять різні обчислювальні системи, які дозволяють розрахувати оптимальне рішення за менший час, ніж це зробила людина. На сьогодні дане питання не використовується ЗМІ. Відповідно до цього, є припущення, що засоби розрахунків та моделювання рішень є інструментом, який сформує технологію, що буде вирізняти ЗМІ майбутнього
Цінність ЗМІ полягає в тому, що вони знижують вплив обмежень раціональності на власну цільову аудиторію і, відповідно до цього, дають користь власним читачам або слухачам.
Одним з перспективних методів створення цінностей від ЗМІ є засоби обрахунків та моделювання майбутнього. На даний момент ці інструменти не використовуються, але за загальним описом мають створювати цінність для людей. І така форма взаємодії із аудиторією буде доповнювати традиційні форми взаємодії.
В даному матеріалі не були розглянуті питання цінності для користувача, вони будуть розглянуті в одній з наступних публікацій.
.svg){kind=icon}
.svg)
.svg)
.svg)
